Дошкільний навчальний заклад (ясла -садок) № 19 «Дзвіночок»

Міської ради міста Кропивницького

Навчання грамоти

 дітей старшого дошкільного віку

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 19«Дзвіночок»

Міської ради міста Кропивницького

Навчання грамоти

 дітей старшого дошкільного віку

Методична розробка

Кропивницький

2020

Навчання грамоти дітей старшого дошкільного віку. Методична розробка / Упорядник І.Г. Бодял – Кропивницький. 2020 – 61 с.

У методичній розробці висвітлено досвід роботи вихователя дошкільного навчального закладу №19 Бодял Ірини Григорівни з навчання грамоти  дітей старшого дошкільного віку. Містить матеріал та рекомендації щодо ефективної роботи з навчання грамоти з дітьми старшого дошкільного віку

                До методичної розробки додається робочий зошит з навчання грамоти.

Запропоновані матеріали допоможуть вихователям та батькам ефективно організувати освітню діяльність з навчання грамоти.

Відповідальний за випуск: Солонцова К.С., директор дошкільного навчального закладу  (ясла-садок) № 19 «Дзвіночок»

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………………….

2. Основна частина

2.1. Теоретичний розділ…………………………………………………………………..

2.2. Практичний розділ…………………………………………………………………….

Планування роботи за робочим зошитом - «Навчаємось грамоті:

зошит для дітей старшого дошкільного віку з навчання грамоти» ………………………………………………………………………

Рекомендації педагогам……………….……………………………………………..

Навчаємось грамоті: зошит для дітей старшого дошкільного віку

з навчання грамоти (рекомендації щодо використання)……………………………..

Навчаємось грамоті: зошит для дітей старшого дошкільного віку

з навчання грамоти…………………………………………………………………….

3. Використані джерела……………………………………………….………...…….

4. Висновок…………………………………………………………………………….....

Електронні додатки:

Методична розробка «Навчання грамоти дітей старшого дошкільного віку»………..

«Навчаємось грамоті: зошит для дітей старшого дошкільного віку

з навчання грамоти»…………………………………………………………………….

І ВСТУП

Яке прекрасне рідне слово!

Воно не світ, а всі світи!

Володимир Сосюра

Дошкільний навчальний заклад – це один з початкових етапів, на якому відбувається залучення дитини до навчальної діяльності. Це регламентують державні документи:

• Пріоритетні напрями Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті;
• Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Базовий компонент дошкільної освіти».

Ці державні документи спонукають модернізувати дошкільну освіту, оновлювати її зміст, удосконалювати форми, методи та технології розвитку мовлення дітей, навчання рідної мови.

Важливою складовою мовленнєвої готовності дітей до навчання в школі є оволодіння елементами грамоти.

За академічним тлумачним словником, грамота – це уміння читати і писати.

Навчання грамоти – це оволодіння буквами - звуковими символами звуків, із яких складаються слова звукової мови. Щоб навчитися читати, дитина повинна навчитися чути і виділяти окремі звуки в слові, засвоїти графічне зображення звуків, називати  букви, складати з них склади і слова, читати їх.[4]

За словами відомого фізіолога М.Красногорського, після 5-6 років у дітей у корі головного мозку утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма.

Читання і письмо – це види мовленнєвої діяльності  людини, а навички читання і письма – мовленнєві навички. І навички читання, і навички письма формуються  в нерозривній єдності з іншими видами мовленнєвої діяльності – з усним вимовлянням, слуханням, тобто слуховим сприйманням чужої мови, із внутрішнім мовленням.[4]

Дослідження вчених (Д.Ельконіна, О.Максакова, Л.Толкачової, Л.Журової, М.Фомічової та ін.) показують, що у дітей до шести років уже достатньої розвинені фонематичний слух і сприйняття, їхній артикуляційний апарат уже добре підготовлений до вимови звуків рідної мови. У п’ятирічному віці діти набувають необхідних умінь усвідомленого сприйняття мовленнєвої дійсності на основі аналізу її елементів, але за умови їх цілеспрямованого навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей і можливостей. Це створює передумови для навчання елементів грамоти дітей дошкільного віку. Якщо мати на увазі кінцевий етап грамотності, до якого дорослі хочуть підготувати дитину, вони мають спиратися га усвідомлення законів побудови слів, речень, аналізу відношень між звуками та буквами, тобто на такі знання, які самостійно дитині засвоїти дуже важко. Це пов’язано з віковими та індивідуальними особливостями дошкільника.

Така робота має проводитися протягом усього періоду мовленнєвої підготовки до школи.[ 16]

Актуальність - проблема формування навичок читання в дітей дошкільного віку сьогодні хвилює багатьох: науковців, педагогів-практиків, батьків. На сьогодні не існує універсальної методики навчання грамоти. У процесі навчання дітей необхідно спиратися на їхні індивідуальні особливості. Комплексне використання прийомів, запозичених із різних методів та інноваційних технологій дозволить створити оптимальні умови для оволодіння грамотою.

Дана розробка розрахована на працівників дошкільної освіти, батьків, які зацікавлені у оволодінні грамотою, формуванні навичок читання та письма дитини старшого дошкільного віку.

Цінність методичної розробки в тому, що весь процес навчання грамоти пов’язаний з усіма видами діяльності і ділиться на 4 періоди. Створена система роботи базується на дидактичних іграх і вправах, що значно урізноманітнює та розширює форми роботи під час проведення занять з формування мовленнєвої компетентності, розвиває навички читання вже з раннього віку, що у свою чергу, покращує успішність навчальної діяльності в старшому дошкільному та молодшому шкільному віці.

Практичне використання. Методична розробка допоможе працівникам дошкільних навчальних закладів і батькам урізноманітнити форми роботи під час проведення занять з навчання грамоти, сформувати в дитини навички роботи з зошитом, що допоможе засвоїти елементи грамоти, покращить успішність дітей, мотивацію їх до навчання та бажання здобувати нові знання.

Робочий зошит, підготовлений для дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти , орієнтований на практичне використання в різних видах діяльності, доступний, реалістичний, кольоровий, естетично оформлений, зрозумілий дітям.

Як результат, використання запропонованої системи роботи дає можливість дітям старшого дошкільного віку оволодіти елементами грамоти, розвиває у дітей впевненість, творчість, фантазію, збагачує активний словниковий запас, розвиває здатність до організованої самостійної діяльності.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Теоретичний розділ

Загальна характеристика методів навчання грамоти

В історії відомі різні методи , за допомогою яких відбувалося формування в дітей початкових умінь читання та письма рідною мовою.

Класифікація всіх існуючих методів навчання грамоти здійснюється за двома принципами:1) яка мовна одиниця є вихідною, 2)який характер розумової діяльності переважає. Коли навчання читати починають від звука, букви до слова – поняття, то такі методи називають синтетичними.

Аналітичними називають такі методи, коли навчання читати починають від слова, ідучи до звука, букви.

Коли ж процеси аналізу та синтезу об’єднаються, методи називаються аналітико-синтетичними.

Водночас назви методів залежать і від того, що береться в процесі грамоти за вихідний момент – вивчення букви – букво складальний метод; звука – звукові методи; складу – складовий метод; ціле слово – метод цілих слів.

Найдавнішим методом навчання грамоти, яким користувалися ще 2000 років тому у Греції і Римі, був букво-складальний синтетичний метод. В основі його лежало механічне заучування букв, їх назв, складів і слів. Навчання починалося із заучування всіх букв алфавіту, потім заучувалось більше 400 складів, спочатку типу ПГ(ба-бе-бо), потім – ГП (аб, ав), пізніше трибуквені (бла, ера, гру); кожна буква називалась окремо (веді, рци). Це була підготовка формального матеріалу для читання. Лише після цього починалось навчання читання по складах: учні називали кожну букву її повною назвою, поєднували її у складах. Наступав момент, коли читання по складах змінювалось читанням по верхах, тобто без називання букв і складів. У 19 ст. назви букв були спрощені(а, бе, ве..), проте суть методики залишилась. Навчання читання тривало два роки і ґрунтувалось на механічному зубріння, не спиралося на звуки, не вимагало злитого читання складів.

Відомий письменник і педагог В.Ф.Одоєвський перший із російських діячів народної освіти зробив реальний крок до введення в школу звукового методу навчання грамоти. В кінці 30-х років минулого століття він опублікував «Таблицю складів для дитячих приютів» і настанови до неї. Вихідним положенням в навчання грамоти він вважав знайомство із звуком і його буквентм позначенням. Потім звуки поєднувались у склади, склади – у слова.

В 40-х роках минулого століття В.А.Золотов і Ф.Д. Стубітський розповсюдили звуковий аналітичний метод, слова – на склади, а склади на звуки (усно) і на букви (письмово). Хоч цей метод  і був значним кроком уперед, проте мав суттєвий недолік: у ньому переважали зорові вправи по заучуванню складів, слів, буквосполучень. Звуковий аналіз слів починався після того, як діти на основі зорового сприймання запам’ятовували його зображення.

У 1872 році вийшла «Азбука», а в 1875р. – «Нова азбука» Л.М.Толстого, складена за слуховим,або, як його ще називають складно слуховим методом. Л.М.Толстой багато уваги приділив розкладанню складів на звуки, поєднанню звуків у склади, читанню складів, їх вимові. Тексти були відібрані з поступово наростаючою трудністю. Так, перша частина «Азбуки» складена із слів, які не виходять за межі двох складів із шести букв. Багато уваги приділялося вправам на поділ слів на звуки, артикуляційним вправам. Одночасно діти навчались письму: Друкували букви, слова, записували продиктовані слова.

Складові методи найбільше відповідали складовому принципу російської графіки (одна окремо взята буква, як правило не може бути правильно прочитана), проте вони були переобтяжені недоліками, «запозиченими» у букво складального методу: механічним заучуванням букв і складів тощо.

Усі перелічені методи не вирішували належного мірою проблем читання і письма. У 1864р. було опубліковано «Рідне слово» К.Д.Ушинського, в якому він науково обґрунтував звуковий аналітично-синтетичний метод. Новий метод об’єднував найкраще в аналітичному і синтетичному звукових методах. За методом К.Д.Ушинського, процесу читання, тобто букварному періоду, передувала ціла система звукових аналітичних і синтетичних вправ, які вводили учнів у світ звуків рідної мови, були засобом формування у дітей різних розумових дій із звуками, складами, словами. Свій метод К.Д.Ушинський назвав «Метод письма - читання». За «Азбукою» К.Д. Ушинського, дітей спочатку знайомили із рукописним шрифтом і лише через 10-15уроків уводили друковані букви. Але й після цього нову букву (після  вивчення звука) давали у письмовій формі. Досягненням його методики було і те, що він спирався на живу мову. Навчання грамоти поєднувалося з розвитком мови («дару слова»). К.Д.Ушинський відмовився від алфавітного порядку вивчення звуків і букв: спочатку діти вивчали 8 голосних, включаючи йотовані, потім приголосні, причому м’які приголосні вивчались разом з твердими.

З часів К.Д.Ушинського звуковий аналітично-синтетичний метод удосконалювався багатьма його послідовниками (М.Ф. Бунаковим, Д.І.Тихомировим, В.П.Бахтеровим, В.О Фльоровим.). Вони змінили порядок вивчення букв, розташовуючи їх за принципом поступового наростання труднощів, їх виділення зі слів, ввели двотижневі добукварні звукові вправи, відмовились від випереджаючого письма. Діти засвоювали спочатку друковані літери, а потім письмові їх варіанти (принцип єдності письма і читання зберігався).

Помітний внесок у запровадження методу К.Д.Ушинського на грунті української мови зробили Т.Г.Шевченко (український буквар для дорослих «Букварь южнорусский » та «Малий кобзар для дітей з малюнками»). Т.Г.Лубенець («Граматика з малюнками»). Б.Д.Грінченко (буквар «Українська граматика до науки читання і письма»). Таким чином, до 20-х років ХХ ст. звуковий аналітично-синтетичний метод досяг високого рівня і був широко розповсюджений у школі. Проте в навчанні дітей читання залишились ті самі труднощі, які існували і до цього – перехід від звука (букви) до читання складу.

Спробу усунути цю трудність зробив на початку 20-х років І.М.Шапошников. У 1919р. він видав посібник «Живі звуки», основним принципом якого було положення про те, що окремих звуків не існує, склад нерозривний, звуки в словах зовсім не схожі один на одного. Тому І.М.Шапошников заперечував роботу з окремими звуками і їх злиттям. Цим методом передбачалось безбукварне навчання грамоти за принципом «письмо – читання». Аналізуючи живу мову, діти вчились записувати речення графічно, складали свої рукописні букварі. Хоч цей метод і передбачав розвиток творчості, пізнавальної активності дітей, він не одержав широкого розповсюдження, більшість учителів не могли працювати без друкованого букваря.

Тринадцять років (1922-1935рр.) застосовувався в радянській школі метод цілих слів. Він проник в нашу методику з США ще за дореволюційних часів («Русская грамота» 1915р. О.І.Соловйової і Є.І. Тихєєвої: «Первые шаги»1912р. С.Я.Фортунатової і Л.К.Шлегер) . Згідно з методом цілих слів, одиницею читання з самого початку стає слово, його графічне зображення сприймається як ідеограма і лише пізніше ділиться на букви. Діти за перші 2-3 місяці занять запам’ятовували на основі зорового сприймання (без зорового і буквеного аналізу) до 150 слів. Вони відтворювали їх графічно, тобто перемальовували, впізнавали за загальним виглядом, за картинками. Потім починався буквений аналіз цих слів: набране із букв розрізної азбуки слово «розсувалося» і діти засвоювали букви. Цей метод не виправдав себе в російській школі, тому що суперечив особливостям російського правопису. Російський правопис фонемний. Це означає, що фонема, незалежно від варіанту її звучання, позначається однією і тією самою буквою (графемою). Лише постійні вправи у звуковому аналізі і синтезі дають можливість дітям «чути» фонему в будь-якій позиції, оволодівати грамотним письмом. Це і змусило педагогів повернутись до звукового аналітично-синтетичного методу.

Звуковий аналітично-синтетичний метод використовують і в роботі з дітьми дошкільного віку. Існує кілька варіантів його застосування, які знайшли своє відображення і в азбуках для дітей. У 60-ті роки двічі перевидавався експериментальний буквар Б.Д. Ельконіна, в якому виділено три етапи навчання дітей читанню: підготовчий – формування загальної орієнтації у фонемній системі рідної мови; засвоєння системи голосних фонем і формування орієнтації на голосні при читання; засвоєння системи приголосних формування основного механізму читання. У 1971р вийшов експериментальний буквар В.Г.Горецького, В.А.Кирюшкіна, А.Ф.Шанько, який з 1981р. став стабільний і на основі якого створена «Азбука» для дітей шестирічного віку. В його основі лежить принцип частотності використання звуків, складів і слів у російській мові, який дає можливість з перших уроків використати достатню кількість слів, доступних для читання; введені також оригінальну систему роботи над складом. За основу читання береться відкритий склад типу ПГ, що відповідає закону відкритих складів у російській мові і полегшує оволодіння навичками читання.

Оригінальну, близьку до складової методику, запропонувала О.П.Леміні-Македон (Ростов на Дону). Таким чином, звуковий аналітично-синтетичний метод має кілька сучасних варіантів, у нього внесено багато нових, творчих ідей.

Сучасний звуковий аналітико синтетичний метод навчання грамоти

У середині ХХ століття за результатами експериментальної роботи С.Редозубова було схарактеризовано сучасний звуковий аналітико – синтетичний метод навчання грамоти.

Система навчання грамоти спирається на розвиток усного мовлення, особлива увага приділяється практичному засвоєнню звуків, порядок вивчення яких погоджено з даними наукової фонетики та усвідомленому сприйманню кожного звуку та його буквеного позначення. Спочатку вивчаються  тверді прості голосні а, у, о, и, потім прості і (м’який )та е (твердий); потім вивчаються приголосні звуки: сонорні та протяжні глухі (р,л,м,н,с,ш,х,ф); раптові глухі (п,т,к); протяжні дзвінкі(в, ж, з);раптові дзвінкі і злиті (б,д,г,ч,ш,щ,й).

За цим методом вивчення складів відбувається в такій послідовності:

• Обернені склади (ам, ум,ом);
• Прямі склади з твердим приголосним (ма, му, мо, ми);
• Закриті склади з твердим приголосним (мак, рак, сом);
• Прямі і закриті склади з м’яким приголосним (лі, ліс);
• Закриті склади з м’яким приголосним на кінці (сіль, кінь);
• Поєднання складів прямого і закритого (пи-сав, нит-ка);
• Склади зі збігом приголосних (лист, стіл).

В закладі дошкільної освіти в роботі з навчання грамоти вивчаються лише перші три групи складів, дотримуючись послідовності добору слів: двоскладові слова з відкритими прямими складами (мама, тато), потім – з односкладовими (трибуквені, тверді – рис, мир).

Отже, навчити грамоти можна за звуковим, буквеним, складовим методом і методом цілих слів, використовуючи аналіз, синтез і аналіз у поєднанні з синтезом. Відповідно метод навчання грамоти може бути аналітичним, синтетичним і аналітико – синтетичним.[8]

Робочий зошит складений відповідно до показників компетентностей з  грамоти дітей п’яти (шести) років, які зазначені в Базовому компоненті дошкільної освіти та чинних комплексних програмах розвитку дітей дошкільного віку.

Зміст навчання дітей старшого дошкільного віку елементів грамоти висвітлено в Базовому компоненті дошкільної освіти, у програмах «Дитина», «Впевнений старт», «Українське дошкілля», «Дитина в дошкільні роки»

Зміст навчання елементів грамоти в Базовому компоненті дошкільної освіти

Розрізняє мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності. Здійснює звуковий і складовий аналіз слів; виокремлює голосні, приголосні, тверді, м’які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»; складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах; знає алфавітні назви букв; володіє руховими навичками, необхідними в подальшому для навчання письма. [1]

Зміст навчання елементів грамоти за програмою «Впевнений старт»

• у межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення;
• ознайомлювати з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення “речення”, “слово”, “звук”, “склад”, “буква”; 
• формувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, що не мають самостійного значення і їх використовують у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників);
• навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних за змістом слів, які висловлюють завершену думку; 
• вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати дітей до моделювання речень за схемами речень;
• ознайомлювати зі звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і звуковимови формувати вміння звукового аналізу мовлення;
• вчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта);
• формувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену з одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах;
• вправляти у поділі слів на склади з орієнтування на голосні звуки, у визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Вчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за'мок – замо'к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми;
• ознайомлювати з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Вчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).

         Примітка: з урахуванням індивідуальних здібностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід до буквеного етапу в оволодінні елементами грамоти.

         Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, а звукові їхні назви.

Формувати початкові вміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та зі збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів). [10]

Зміст навчання елементів грамоти за програмою «Дитина»

Робота зі словом. Розширювати і закріплювати загальне уявлення про слово як основну одиницю мовлення та складову частину речення. Учити поділяти речення на слова і формувати уміння самостійно складати речення (прості і складні), визначати місце слова в реченні, самостійно будувати схеми до речень, пропонованих вихователем чи самостійно складених дітьми.

Робота над реченням. Продовжувати формувати навички правильного вживання терміна «речення», учити усвідомлено складати речення з 3-7 слів з прийменниками і сполучниками (словами - помічниками), поділяти речення на слова, самостійно складати прості та поширені речення, визначати послідовність слів у реченні, підраховувати їх кількість, самостійно складати речення за графічними схемами, предметами, картинками та без них. Формувати вміння чути й виділяти окремі слова з речень, що складаються з двох-чотирьох слів – повнозначних частин мови. Продовжувати учити поділяти речення на слова і формувати вміння, складати речення (прості й складні), визначати місце слова в реченні, самостійно будувати схеми до речень, пропонованих вихователем чи самостійно складених дітьми.

Робота над звуками мови. Закріплювати практичне уявлення про всі голосні та приголосні звуки мови, їх акустичні та артикуляційні ознаки; повідомити, що за допомогою тільки приголосних звуків, без голосного, не можна утворити складу. Продовжувати учити розрізняти на слух близькі за звучанням приголосні звуки, в тому числі парні, за твердістю – м’якістю, дзвінкістю – глухістю (без уживання термінів «дзвінкий», «глухий»). Продовжувати формування звукового аналізу слів різної звукової структури: розрізняти на слух та інтонаційно виділяти звуки у слові, визначати послідовність звуків у словах,що аналізуються, давати характеристику звуків за допомогою умовних фішок та без них; називати слова з певним звуком (звуками); виконувати звуковий аналіз слів різної звукової структури без схем та фішок, усвідомлено вживати відповідні поняття.

Робота над складовою структурою слова. Закріплювати знання про склад як артикуляційно-вимовну одиницю, вміння усно утворювати (зливати) склади із заданих звуків – твердих і м’яких приголосних,  голосних, а також ділити на склади слова різної складової структури, визначати їх кількість, називати слова із заданим складом. Учити виділяти голосні звуки в одно- та двоскладових словах. Закріплювати уявлення про наголошений склад, наголос, складотворну роль голосних звуків; учити визначати наголошений склад в мовленому слові, самостійно вимовляти слова з наголосом, правильно вживати потрібні терміни, називати слова із заданим складом. Формувати вміння визначати різними способами кількість складів у слові, наголошений склад. Вправляти у поскладовому промовлянні лічилок, утішок, віршів. [6]

Зміст навчання елементів грамоти за програмою «Українське дошкілля»

Показники компетентності дитини:

• виокремлює слова та речення з потоку мовлення; y розуміє, що слово позначає предмет, ознаку, дію;

• диференціює поняття “речення”, “слово”, “склад”, “звук”; y знає, що речення складається зі слів; визначає кількість слів у реченні, їх місце; y складає речення самостійно та із запропонованим словом;
• графічно зображає речення та визначає кількість слів у реченні;
• ділить слова на склади та визначає їх кількість і порядок у слові;
• графічно зображує поділ слів на склади; y правильно ставить наголос у слові та графічно зображує наголошений склад;
• аналізує запропоновані слова;
• розрізняє голосні, тверді та м’які приголосні звуки;
•  вільно орієнтується у звуковій структурі слова;
•  робить звуковий аналіз слова;
•  добирає слова до запропонованих моделей.

Система роботи  з  навчання  старших дошкільників елементів грамоти реалізується через такі дидактичні принципи.

Дидактичні принципи навчання грамоти:

• Принцип науковості: діти отримують знання про слово, речення, , звук, склад, які витікають з наукової характеристики цих елементів мови.
• Принцип наочності навчання: використання у пізнавальній діяльності ряду аналізаторів, насамперед слухо-мовленнєвого (розвиток фонематичного слуху , звуковий аналіз слова, ознайомлення зі звуками мови, з реченням, словом, складом) та зорового (символи, якими позначаються елементи мовлення, зображувальна та предметна наочність).

Принципи доступності, систематичності, індивідуального підходу в рамках колективної роботи. [11]

Підбираючи завдання для створення робочого зошита, реалізуючи систему роботи з навчання старших дошкільників елементів грамоти, використовувала різноманітні прийоми навчання.

Рекомендації педагогам

У роботі з оволодіння дошкільниками мовно-звуковим аналізом доцільно використовувати такі прийоми звукового аналізу:

• Чітке вимовляння слів по складах, посилення або подовження потрібного звука в слові;
• Артикуляція звуків, спостереження процесу вимовляння потрібного звука;
• Домовляння першого або останнього звука в незакінченому слові;
• Зіставлення, порівняння слів за їх звучанням (коза, коса, кіт, кит);
• Підбір слів на заданий звук (машина, молоко);
• Знаходження спільного звука у названих словах (сир, дим, машина);
• Звуковий синтез, злиття приголосного з голосним та злиття двох складів;
• Читання слів за подібністю (мама, сама, Паша);
• Вимога приголосного звука перед читанням прямого складу;
• Протяжна вимова приголосного зі швидким переходом на голосний звук (шшша, ммму,сссо);
• Нарощування голосних і приголосних звуків на початку і в кінці слів (у-ра, Шу-ра)

Навчання дітей п'яти-шести років звукового аналізу слів проводьте у такій послідовності:

• називання слова та розглядання відповідного предмета або малюнка;
• повільне, чітке промовляння слова-назви вихователем з інтонаційним виділенням потрібного звука (звуків);
•  активне промовляння слова дітьми хором або індивідуально; фіксація уваги на тому, що слово складається зі звуків;
• розглядання звукової моделі слова (схеми звукового аналізу слова); позначення звуків відповідними фішками (спочатку порожніми, а пізніше - графічними) у звуковій моделі (схемі) слова;
• «читання» вихователем слова за допомогою звукових фішок (чітко вимовляти приголосні, проспівувати ГОЛОСНІ звуки), проводячи указкою під схемою при вимові кожного звука;
• самостійне «читання» дітьми хором або окремою дитиною викладеного звуковими фішками слова, указуючи пальчиком або указкою на кожну фішку, що озвучується у вимовленому слові (найбільше труднощів виникає під час роботи зі словами, у яких є збіг двох приголосних (гриб, вовк, книга);
• пригадування слів, які б відповідали поданій звуковій моделі (схемі) слова; самостійне викладання звуковими фішками пригаданих слів на звуковій схемі з великою кількістю порожніх квадратиків. [14]

Знайомте дошкільників зі словом через такі прийоми:

• зразок промовляння слова (слів) вихователем;
• активне промовляння слів дітьми (хорове, індивідуальне);
• порівняння слів зі словосполученнями;
• визначення довжини вимовленого слова (коротке, довге, найдовше);
• пригадування почутих слів, придумування за аналогією тих, що почули у тексті (волошка - голубинка, м'яч - стрибунчик);
• промовляння слів з різною інтонацією (весело, сумно, гнівно, злякано);
• графічне зображення слів за допомогою умовних позначень (лініями, прямокутниками тощо).

Прийоми ознайомлення дошкільників з реченням:

• зразок промовляння речень вихователем;
• активне промовляння речень дітьми (хорове, індивідуальне);
• порівняння речень з 2-4 словами;
• визначення довжини речення (коротке, довге);
• підрахунок слів у реченні;
• послідовне називання кожного слова у реченні окремо, що супроводжується плесканням у долоні, крокуванням, підстрибуванням тощо; визначення місця кожного слова у реченні;
• викладання кольорових смужок, паличок різної довжини, лічильного матеріалу тощо за кількістю слів у реченні;
• графічне позначення речень (зображення схеми речення лініями різної довжини); складання речень із заданою кількістю слів;
• самостійне моделювання речень із використанням розділових знаків (крапка, знак оклику, знак питання) тощо.

Під час підготовки до освітньої діяльності з навчання грамоти врахуйте такі вимоги до організації та проведення занять із навчання елементів грамоти старших дошкільників (6-7 р.):

1. Чітке визначення програмових завдань, змісту, методів і прийомів навчання; якісна підготовка педагога до кожного окремого заняття: урахування місця заняття з навчання елементів грамоти у системі інших занять і видів діяльності дітей; ретельна підготовка необхідного навчального обладнання, матеріалів (демонстраційного та роздавального), визначення перспективи диференційованого навчання тощо.

Примітка: в конспектах занять варто подавати програмові завдання: навчальні, розвивальні й виховні. У заняттях завдання представляються ширше, ніж в іграх, де використовується поняття «мета».

2. Досягнення максимальної пізнавальної та мовленнєвої активності в ході кожного заняття. Для цього слід дотримуватися таких вимог: доброзичливо називати кожну дитину на ім'я; заздалегідь планувати різні типи запитань, що спонукатимуть кожного дошкільника до відповіді, стимулювати дітей до власних запитань і залучати до оцінювання відповіді (наприклад: «Чи правильно вона відповіла?») або якості виконаного завдання, до самооцінювання (наприклад: «Чи правильно ти виконав завдання?»).

3. Не варто завантажувати заняття новою інформацією, технічними засобами навчання (наприклад, широке використання технічних засобів навчання, на думку А. Богуш, відволікає увагу дітей і стримує мовленнєву активність).

4. Заняття мають проводитися спокійно, упевнено, доброзичливо, з наданням дітям можливості подумати, поспостерігати, зробити висновки. Дітей потрібно запитувати почергово, не працювати довго з однією дитиною; пропонувати творчі завдання, цікаву наочність, ураховувати індивідуальні особливості дітей.

5. Активне використання методу гри й ігрових прийомів на­вчання (сюжети казок, уявні подорожі, спеціально виготовлені дидактичні посібники тощо).

6. Сприяння невимушеності й розкутості дітей на занятті (не примушувати дитину виконувати певне завдання, а заохочувати за   допомогою цікавого наочного й словесного матеріалу, вільного спілкування дорослого з дітьми тощо).

7. Тривалість занять не більше 25-30 хвилин з дітьми шостого року життя, а з дітьми сьомого - не більше 30-35 хвилин. Залежно від індивідуальних особливостей дітей тривалість можна скорочувати (тоді проводити лише першу частину зняття, а другу його частину - під час наступного).

8. Забезпечувати взаємозв'язок занять з грамоти із заняттями  з інших розділів програми.

9. Сприяння розвитку словесної творчості дітей (наприклад: придумати чистомовку, загадку, скласти казку про слова, фішок- чоловічків; намалювати ілюстрацію до казки, виготовити шапочки-наголівники тощо).

10. Уведення до занять фізкультхвилинок, під час яких відбувається взаємодія мовлення і дій, що допомагає зняти напругу й перевести на інше завдання.

11. Постійно здійснювати унаочнення матеріалу, урізноманіт­нюючи його під час роботи з дітьми (наприклад: якщо на одному занятті діти викладали схеми речень паперовими кольоровими смужками, то на наступному - запропонувати самим «записати» вимовлені речення за допомогою олівців; самостійно обрати спосіб тощо).

12. Старші дошкільники мають орієнтуватися в логічних зв'язках між частинами та цілим. Наприклад, під час спеціальних занять із навчання елементів грамоти діти засвоюють такий зміст цих зв'язків: а) слово складається зі звуків, складів; окремі склади у словах складаються зі звуків; в) речення складається з різної кількості слів тощо;  ціле слово (речення) більше за його частину; частина слова (речення) менша від цілого. Логічні зв'язки доцільно формувати на найбільш простих рівнях мислення (наприклад, дітей слід спершу навчити ділити реальні предмети на частини: сливу, яблуко поділити й пригости­ти інших). Пізніше в роботі над усвідомленням структури слова, речення вчити дітей ділити предмети (суху гілочку на частинки, щоб викласти модель речення, смужку паперу розрізати на квадрати (прямокутники) для звукової моделі слова тощо). Поступово діти починають ділити предмети за своїм уявленням і в результаті здійснення систематичної роботи засвоюють логіку відношень «ціле - частина». [14]

ІІ. Практичний розділ

Для навчання дітей старшого дошкільного віку елементів грамоти укладено робочий зошит. Цей зошит подано у вигляді збірника правил та завдань, які дібрані відповідно до тем, що надає можливість використовувати його не лише досвідченим педагогам, а й молодим спеціалістам та батькам, а супроводжувати дітлахів «сторінками грамоти» будуть знайомі герої з мультфільму «Маша та Ведмідь», яким діти будуть допомагати виконувати різноманітні завдання.

       Також у зошиті використовується художнє слово для ознайомлення з деякими поняттями, вірші, чистомовки та скоромовоки.

        Для розвитку дрібної моторики та ефективної підготовки руки дитини до письма пропоную деякі елементи із зошита «Тренуємо пальчики» (Вітушинська Н.І., Пилипів О.Я., видавництво «Підручники і посібники», 2016 рік), поєднуючи їх зі своїми завданнями.

       У роботі з дошкільнятами важливим та необхідним є використання диференційованого підходу (враховувати психологічні особливості, індивідуальні особливості, уподобання, інтереси, рівень знань) кожен вихователь може дібрати необхідні матеріали зошита та використати в певній окремій частині заняття (чи ціле заняття). 

       Завдання зошита можуть використовуватися під час проведення фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять з дітьми, а також під час організації дистанційного освітнього процесу в умовах карантину, пов’язаного з поширенням короно- вірусної інфекції  СOVID19.                                                                                                                                                                                                                                                                                                

Планування роботи за робочим зошитом з навчання дітей старшого дошкільного віку елементів грамоти

Примітка: На вивчення теми Голосні звуки виділено лише 1 заняття, а на Приголосні звуки – лише 3 заняття,  оскільки у роботі з дітьми з 4-го року життя я впроваджую інноваційну технологію Людмили Шелестової «Розвивальне читання», що передбачає оволодіння такими елементами грамоти:

• Ознайомлення дітей з буквами, що позначають голосні звуки;
• Ознайомлення з літерами, що позначають приголосні звуки;
• Формування навичок і вмінь утворювати відкриті і закриті склади;
• Формування навичок злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів.

Рекомендації для педагогів

Тема 1.

Мовні та немовні звуки.

         Під час ознайомлення дітей з поняттями «мовні звуки» та «немовні звуки» доцільно використовувати художнє слово, яке дає тлумачення цих понять та краще сприймається дітьми. Цей матеріал вихователь може використати для роботи з батьками, запропонувавши їм вивчити вірші вдома  разом з дітьми.

        Для закріплення цих понять діти допоможуть «Маші» під час звуконаслідування яскравих ілюстрацій, які підібрані відповідно до понять «мовні звуки» та «немовні звуки».

       Допомагаючи Маші визначити хто на фото промовляє мовні звуки та які немовні звуки, ми закріпимо вивчене та розвинемо мовлення дітей, уяву.

Не менш важливим є напрямок роботи з розвитку фонематичного слуху. Доречно використати такі завдання - «Виокремлення звуку, який найчастіше зустрічається у вірші», «Визначення першого звуку у кожній назві».

Тема 2.

Слово. Слова – назви предметів

Завдання, підібрані до цієї теми, можуть бути використані як частина заняття.

На вивчення цієї теми виділити 2 заняття.

Для запам’ятовування назви поняття «слово» прочитайте дітям вірш І.Січовика «Рідна мова» (для розвитку пам’яті дітей можна рекомендувати батькам вивчити цей вірш з дітьми вдома).

Для молодих спеціалістів та для використання у роботі з батьками, в умовах дистанційного навчання в рамці Маша подає правила, які повинна засвоїти дитина.

Для закріплення понять «слова – назви істот», «слова – назви неістот» проведіть гру з улюбленими героями, під час якої закріплюємо вміння дітей ставити запитання: «Хто це?», «Що це?» для визначення назв-істот (відправляємо лінією до Маші) та назв-неістот (відправляємо лінією до Ведмедя).

Разом з тим, даємо дітям знання про те, що слово може мати більше однієї назви. Для цього виконайте з дітьми таке завдання: назвати зображені предмети та пояснити, чому під малюнками декілька схем-ліній слова.

Наприклад, капуста – овоч, пожежна машина – транспорт, лисичка – тварина.

Як пропедевтична робота до теми «Речення» пропоную дати дітям знання про те, що кожне слово позначається на письмі «схемою-лінією» та вчити позначати слова на письмі лінією.

Цей вид роботи також використовується для підготовки руки дитини до письма.

Тема 3

Довгі та короткі слова

На вивчення цієї теми варто виділити одне заняття.

Можна використати як повноцінне заняття.

Для ознайомлення дітей з поняттями «довге» та «коротке» слово запропоновано правило для вивчення (можна запропонувати батькам повторити це правило з дітьми вдома).

Завдання: допоможіть Маші та Ведмедю поставити горщики з медом на відповідні полиці.

Створено для того, щоб вправляти дітей в умінні визначати «довге» та «коротке» слово, розвивати увагу, відправляючи за допомогою ліній (підготовка руки дитини до письма)  горщики з короткими словами на полицю до Маші, а з довгими – до Ведмедя.

Для розвитку фонематичного слуху та  як вид  роботи над звуковимовою наступне завдання: «Вивчити разом з Машею та Ведмедем скоромовку про бджілку»     

Тема 4

Слова – ознаки предметів

На вивчення цієї теми виділити 1 заняття.

Підібрані завдання можуть бути використані для повноцінного заняття.

Для закріплення знань про слово використовуйте роботу з демонстраційним матеріалом.

Для ознайомлення дітей з поняттям «слова – ознаки предметів» використовуйте художнє слово.

У рамочці подане правило, яке необхідно засвоїти дітям.

Завдання «Назвати разом з Машею групу предметів одним словом та                                                   описати їх використовуючи питання: «Який? Яка? Яке?» сприяє розвитку описового мовлення та граматичної правильності мовлення, узгоджуючи прикметники з іменниками в роді та числі.

Завдання: «Ведмідь надіслав Маші віршика. Послухайте його уважно і назвіть слова – назви предметів та слова – назви ознак предметів» допомагає вчити дітей виокремлювати потрібні слова із художнього твору, розвивати увагу, мислення.

Робота з батьками: повторити правило, вивчити вірші напам’ять.

Тема 5

Слова – назви дій

На вивчення цієї теми виділити 1 заняття.

Для того, щоб діти сприйняли та зрозуміли це поняття допоможуть відповідні малюнки та запитання «Що роблять їхні улюблені герої?» (кожного разу ставити питання: Що роблять?).

У рамці подано правило, яке потрібно засвоїти дітям.

Для кращого розуміння поняття «Слова – назви дій » та  вправлянні в постановці запитань запропонуйте дітям виконувати певні дії під віршовані рядки (вірш оберіть відповідно до віку дітей).

Закріплюючи дане поняття, пропоную пов’язати з розділом «Художнє слово» та перенести дітей у світ казок  - «Півник і двоє мишенят», в зошиті подана ілюстрація, за якою діти мають здогадатися, яка це казка, і розказати: які дії виконував Півник?, що робили мишенята?

У другій половині дня можна провести інсценування казки, ще раз повторюючи дії, які виконували герої та закріпити вміння ставити відповідні запитання.

Тема 6.

Слова – назви предметів, ознак, дій.

Виділити 1 заняття – підсумкове, інтегроване з ознайомленням з природним довкіллям, оскільки у першому завданні Маша пропонує дітям розповісти про пори року за ілюстрацією, що подана на сторінці зошита, назвати їх, описати ознаки кожної пори року та назвати  дії, які ми виконуємо у відповідну пору року.

У другому завданні ставимо за мету продовжувати вчити виокремлювати назви предметів, назви ознак та називати дії, які виконує Чаклунка у вірші «Чаклунка» Н.Замрії. таким чином, ми також розвиваємо у дітей уважність, мислення, фонематичний слух.

Наступне завдання може бути контрольним, воно потребує зосередження уваги, мислення, розвиває фонематичний слух та дрібну моторику пальців рук. Воно складається з декількох компонентів:

• Потрібно відправити до Ведмедя  предмети, в назвах яких є звук [в], а до Маші -  предмети , в назвах яких є звук [м] ;
• Позначити на письмі кожне слово схемою-лінією;
• Визначити та обвести червоним олівцем короткі слова, а зеленим кольором – довгі.

Продовжуючи працювати над звуковимовою та розвитком фонематичного слуху, розвиваючи пам'ять, доцільно вивчити разом з Машею скоромовку та визначити, який звук найчастіше в ній зустрічається.

Робота з батьками: можна віддати зошити батькам на вихідні дні, щоб вони ще раз пройшли з дітьми цю тему та закріпили правила, які необхідно засвоїти дітям з цієї теми.

У випадку дистанційного навчання – надати батькам фото робочого зошита у соціальній мережі Viber чи посилання доступу до зошита в мережі Інтернет.

Тема 7

Речення. Схеми речення.

Пропоную розглядати цю тему протягом 3-4 занять.

Завдання, запропоновані в зошиті, використовувати як частину заняття.

Перш за все, потрібно звернути увагу на правила, які потрібно засвоїти дітям з даної теми. Дати поняття про речення як одиницю мовлення, наголосити на тому, що воно виражає завершену думку.

Окрему увагу приділити позначенню речення на письмі у вигляді схеми речення. Наголосити на тому, що перше слово у реченні завжди пишеться з великої літери, показати дітям, як позначається перше слово у схемі речення та звернути увагу, що в кінці речення завжди ставиться крапка, так як воно позначає завершену думку.

У зошиті дібрані завдання, які допоможуть дітям навчитися складати схеми речень та складати речення відповідно до схеми за сюжетними малюнками, визначати кількість слів у реченні, підбирати відповідну схему речення до  сюжетного малюнка. Ці завдання сприяють розвитку описового мовлення, уважності.

Останнє завдання створене для розвитку дрібної моторики руки, розвитку мислення, вихованню інтересу до художнього слова – потрібно з’єднати крапки, розфарбувати малюнок та вивчити вірш П.Воронька «Їжачок - хитрячок»

Робота з батьками: дати батькам правила та попросити їх ще раз повторити та закріпити інформацію з дітьми.

Тема 8

Слова-помічники

Пропоную розглядати цю тему протягом 1-2 занять.

Доречно провести заняття інтегруючи його за змістом з логіко – математичним розвитком.

Перш за все, потрібно засвоїти  поняття «слова - помічники», які подані у вигляді правила в рамці.

Наступне завдання – орієнтування в просторі. Діти разом з Машею визначають місце розташування Ведмедика, наголошуючи на тому, як позначаються «слова-помічники » на письмі у схемі речення.

Для закріплення теми пропоную допомогти улюбленим героям скласти речення, використовуючи слова-помічники відповідно до поданих малюнків з елементами мнемотехніки та позначити ці речення на письмі у вигляді схеми речення.

Робота з батьками: закріпити разом з дітьми поняття «слова-помічники» та їх позначення у схемі речення відповідно до правила.

Тема 9

Речення. Закріплення

Пропоную виділити на виконання цих завдань 1 заняття.

Це заняття можна провести як контрольне чи підсумкове.

1- запропонувати дітям допомогти героям скласти речення за малюнками  з використанням елементів мнемотехніки та позначити їх на письмі у вигляді схеми речення.

2- готуємо руку дитини до письма (розфарбувати малюнок), розвиток описового мовлення (скласти розповідь за поданим малюнком), розвиток уваги та мислення (складання схем речення та позначення їх на письмі).

Робота з батьками: запропонувати батькам обрати сюжетний малюнок, скласти з дітьми речення відповідно до малюнку і позначити речення на письмі у вигляді схем речення.

Тема 10.

Звуки. Місце звука в слові.

На вивчення цієї теми - 2 заняття.

В роботі з дітьми з 4-го року життя ефективним є використання інноваційної технології Л.Шелестової «Розвивальне читання», завдяки якій діти легко знайомляться з будовою мовленнєвого апарату та з поняттям звук.

Під час вивчення цієї теми закріплюємо та повторюємо вивчений матеріал. Надалі працюємо над розвитком фонематичного слуху та уважності під час виконання завдань.

Для роботи з дітьми, які не навчаються за технологією Л.Шелестової «Розвивальне читання», рекомендую ознайомити дітей з мовленнєвим апаратом («Казочка про язичок»), дати поняття про звук як фізичне явище, розвивати фонематичний слух.

Вчити визначати місце заданого звука в слові: на початку слова, в середині слова, в кінці слова.

Робота з батьками: запропонувати дітям розказати батькам «Казочку про язичок», вправляти дітей під час прогулянок у визначенні місця заданого звука в слові.

Тема 11

Голосні звуки

В роботі з дітьми з 4-го року життя ефективним є використання інноваційної технології Л.Шелестової «Розвивальне читання», діти вже ознайомлені з буквами, що позначають голосні звуки. Цікаво буде разом дітьми поселити голосні  звуки в червоний будиночок, що спрощує запам’ятовування позначення голосного звука на письмі в звуковій схемі.

Для тих, хто не працює за технологією Л.Шелестової «Розвивальне читання»,  доцільно використовувати художнє слово (читання віршів про голосні звуки).

Потім разом з Машею перед дзеркалом артикулюємо  голосні звуки.

Даємо дітям поняття про голосні звуки: як творяться, їх особливості та позначення на письмі в звуковій схемі (інформація подана у рамочці з правилом).

Робота з батьками: запропонувати артикулювати голосні звуки разом з дитиною, закріпити особливості їх утворення, вивчити вірш.

Тема 12.

Приголосні звуки

В роботі з дітьми з 4-го року життя ефективним є використання інноваційної технології Л.Шелестової «Розвивальне читання», діти ознайомлені з буквами, що позначають приголосні звуки.

На вивчення цієї теми - 3 заняття.

Для ознайомлення дітей з приголосними звуками почитайте «Казку про приголосні звуки», яку пропонують улюблені герої.

Ознайомити зі способом творення приголосних звуків, дати поняття про тверді та м’які приголосні звуки й способом відображення їх на звуковій схемі.

Завдання: розселення слів у будиночки за першим звуком сприяє розвитк фонематичного слуху, розвивати вміння групувати слова за першим звуком у слові, розвивати увагу, мислення.

Наступне завдання спрямоване на повторення вивченого матеріалу з теми «Речення». Дітям пропонується допомогти Маші та Ведмедю скласти речення за сюжетними малюнками та позначити їх на письмі у вигляді схем речення.

Окреме завдання спрямоване на підготовку руки дитини до письма. Це завдання можна запропонувати батькам для виконання з дітьми вдома.

Тема 13

Звуковий аналіз слова. Закріплення знань про речення.

На вивчення цієї теми - 4-5 занять.

Роботу з даної теми розпочинайте з ознайомлення  зі схемою для звукового аналізу слова.

Закріплюйте вміння визначати кількість звуків у слові через виконання   завдання у зошиті, допомагаючи Маші визначити кількість звуків у запропонованих словах.

Нагадайте дітям, як позначаємо на письмі голосні звуки, тверді та м’які приголосні звуки.

Навчайте проводити звуковий аналіз слів, використовуючи фішки на позначення голосних, твердих та м’яких приголосних звуків. Почати із  звукового аналізу три-фонемних слів і поступово збільшуйте кількість фонем у слові.

Закріплюйте вміння складати звукові схеми слів, допомагаючи улюбленим героям, виконуючи завдання у зошиті.

Насамкінець, запропонуйте дошкільнятам розглянути ілюстрацію до казки «Колобок» в зошиті та з’ясуйте: чи впізнають діти цю казку за ілюстрацією, скласти речення до цієї ілюстрації та позначити їх на письмі у вигляді схем речення.

Навчаємось грамоті: зошит для дітей старшого дошкільного віку

з навчання грамоти

І. Прогнозовані результати отриманих знань дітьми

Працюючи з цим зошитом, дитина навчиться:

• Розрізняти мовні та немовні звуки;
• Чути звучання слова, виконуючи завдання на розвиток фонематичного слуху;
• Розуміти поняття «слово» та добирати слова –предмети, слова-ознаки, слова – дії; визначати предмет за його ознаками та діями;
• Знаходити довгі та короткі слова;
• Розрізняти поняття «живі істоти» та «неживі предмети», ставлячи до них відповідно питання Хто? або Що?;
• Розуміти поняття «речення»;
• Визначати кількість слів у реченні;
• Складати речення із заданою кількістю слів за предметними та сюжетними малюнками та позначати їх на письмі у вигляді схеми речення;
• Складати речення відповідно до запропонованих схем речення;
• Розуміти понятття «звук» як фізичне явище;
• Самостійно визначати місце заданого звука у слові (на початку, в середині чи в кінці слова) та підбирати слова на заданий звук, об’єднувати слова з відповідним звуком у пари відповідно до завдання;
• Розрізняти голосні та приголосні звуки;
• Розрізняти тверді та м’які приголосні звуки за звучанням та вимовою;
• Проводити звуковий аналіз слів , позначаючи голосні звуки, тверді та м’які приголосні звуки на письмі відповідними позначками.

ІІ. Підказки для дорослих

        Для успішного навчання дітей елементам грамоти  педагогічні працівники та батьки мають сприяти  засвоєнню дітьми наступних правил, які подані до кожного розділу у рамочці, а саме:

Мовні та немовні звуки

Мовні звуки- це звуки, які вимовляє людина.

Немовні звуки – всі інші звуки, які нас оточують.

Слово

Слово – це одна з основних одиниць мови. Воно використовується для називання всіх предметів, явищ, слугує для вираження почуттів, емоцій тощо.

Назви живих істот (людей і тварин) відповідають на питання хто?

Назви всіх неживих предметів відповідають на питання що?

Кожне слово позначається такої лінією: __________.

Один предмет може мати більше однієї назви.

Слова бувають довгі та короткі. Короткі слова ми промовляємо швидко, а довгі – довше.

Слова - ознаки, які характеризують предмет, відповідають на питання

Який? Яка? Яке?

Слова, які називають дію предмета, відповідають на питання: Що робити? Що робить? Що зробив?

Речення

Речення складається зі слів. Ми промовляємо речення, коли розповідаємо                                                          про щось. Слова у реченні пов’язані між собою за змістом. Речення може складатися з одного, двох і більше слів.

Речення можна записати лініями (схемою). Скільки слів у реченні стільки й ліній. Перше слово у реченні позначається так: . У кінці речення ставиться крапка.

Слова – помічники допомагають визначити місце розташування предмета. На схемі слова-помічники позначаємо короткою лінією. _

Звуки. Звуковий аналіз слова

Голосні звуки утворюються тільки за допомогою голосу. Їх можна проспівувати. На звуковій схемі голосні звуки позначаються так :

Приголосні звуки творяться голосом та шумом або лише шумом, який спричиняють губи, зуби, язик.

На звуковій схемі  приголосний звук позначається так:

- (твердий звук) або = (м’який звук).

1. ЗВУКИ МОВНІ ТА НЕМОВНІ                                                                                             

Ти знаєш? На землі все голос має:
Гуркоче хвиля, камінь стукотить.
Гуде жучок і пташечка співає,
Десь вітер свище, в небі грім гримить.
Муркоче котик, кенгуру стрибає.
Цвірінькають веселі горобці.
Та думку звук такий не виражає,
Тому немовні звуться звуки ці. [   ]

Назвіть разом з  звуки, які виражають намальовані предмети.

А от людина мислить, розуміє.
І у людини мова є жива!
Вона творити мовні звуки вміє,
Це звуки, що складаються в слова.

   Послухай уважно вірш. Разом з виокреми звук,  який найчастіше зустрічається в ньому?           Уранці Уляна Уласа

Ураз умивать узялася.

Улас утікав,ухилявся:

                      Учора уже умивався! (Ю. Кругляк)

Допоможи  назвати зображені предмети. Визнач перший звук у кожній назві. З’єднай лініями предмети, назви яких починаються з однакового звука.

Ведмідь надіслав     фото. Поміркуй разом з : 

• Хто на цьому фото промовляє мовні звуки?      
• Які немовні звуки ми можемо тут почути?

2.СЛОВО. СЛОВА НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ

Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
                        Звучить рідна мова. (І. Січовик)
 

Давайте пограємо з у гру.

• До відправимо слова, які відповідають на питання:  Хто?
• До  - слова, до яких ми ставимо запитання : Що?

Допоможи  поставити до предметів питання: Хто? або Що? Назви групу предметів одним словом. «Познач» кожне слово схемою – лінією.
          

          ………….                                                            …………

Назви предмети. Поміркуй разом з Чому під малюнками декілька схем-ліній слова?

________     ________             _________    __________       ________    ________

Наведи разом з  та назви одним словом.

3.ДОВГІ ТА КОРОТКІ СЛОВА

дуже полюбляють мед. Давайте їм допоможемо поділити баночки з медом. Баночки з довгими словами відправимо не полицю  , а з короткими -

Вивчи разом з  скоромовку про       

            Бджілка з джмеликом дзижчать,          
    дитинчат дзижчати вчать.
Дзи-дзи-дзи та джи-джи-джи
як бджола, — і ти скажи.

4. СЛОВА ОЗНАКИ ПРЕДМЕТІВ

У предмета ознака є,
Яка підкреслить щось своє.
Предмет охарактеризує,
І кольорово розмалює!
Вона наче фарби кольорові:
Яскраві, гарні, пречудові!

Разом з  назви  групу предметів одним словом та опиши їх, використовуючи питання: Який? Яка? Яке?

 надіслав віршика. Послухайте його уважно і назвіть слова - назви, та слова – ознаки.

Шепіт, шелест, шерех листя…
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві…
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.

                              Шепче осінь. Шепче осінь…    ( Т. Корольова)
 

5. СЛОВА – НАЗВИ ДІЙ

Розглянь малюнки і скажи, що роблять

Давайте згадаємо казку «Півник і двоє мишенят» і розкажемо  які дії виконував Півник у казці, і які дії виконували мишенята.

6.СЛОВА – НАЗВИ  ПРЕДМЕТІВ, ОЗНАК,ДІЙ

Подивись уважно та розкажи  що зображено на картинках.

• Опиши ознаки  пір року
• Розкажи, які дії можемо виконувати в різні пори року?

Послухайте віршик. Скажіть, які назви предметів зустрічаються у вірші, назви ознак та які дії виконує Чаклунка

ЧАКЛУНКА

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.

Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.

Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

Розглянь малюнки. Назви предмети, які зображені на них. Відправ до  предмети, в назвах яких є звук [в], а до  - в назвах яких є [м]. Познач на письмі кожне слово схемою – лінією. Обведи  червоним олівцем короткі слова, а довгі – зеленим кольором.

       …….                           ……                     ……                  ……

                       ……                           ……                              …….

Вивчи разом з  скоромовку. Визнач, який звук найчастіше зустрічається в ній.

Ходить квочка
Коло кілочка,
Водить діточок
Коло квіточок.

7. РЕЧЕННЯ

Разом з порахуйте позначки у схемі. Чи співпадає кількість слів з кількістю позначок у схемі?

. Осінь.

  Пташки відлетіли.

Листячко змінило колір.

Розглянь з  схеми під малюнками і визнач, зі скількох слів мають складатися речення. Склади речення за малюнками та схемами.

Допоможи  скласти речення за малюнками та накреслити їх схеми.

Хочуть скласти речення за малюнками про пору року – осінь та підібрати до них схеми. Давайте їм допоможемо.

Разом з Наведи шапочки грибочкам та голочки їжачку. Роз­малюй зображення. Вивчіть віршик

8. СЛОВА – ПОМІЧНИКИ

Розкажи де знаходиться

Давайте допоможемо скласти речення за малюнками та написати схему речення.

9. РЕЧЕННЯ

Допоможіть   скласти речення за малюнками та написати схеми до них.

 Надіслав  картинку. Давайте розфарбуємо її. Складемо розповідь. Запишемо схеми речень

10. ЗВУКИ. МІСЦЕ ЗВУКА В СЛОВІ

Назви разом з  предмети. Виділи голосом звук [ а]. Визач його місце в слові (на початку, в середині, в кінці)

Обєднай у пари слова з однаковим останнім звуком

Допоможи  з’єднати у пари слова, що відрізняються одним звуком. Перевір, чи у всіх словах однаковий останній звук?

Допоможіть дівчинці зібрати квіти. Наведіть лінії. Визначте, де знаходиться звук [і] у слові дівчинка

11. ГОЛОСНІ ЗВУКИ

Кожен звук отак «співає»:

І – в імлі два звуки має,

Е – здаля десь долина,

А – у відповідь луна,

О – горохом торохтить,

У -  гуде та стугонить.

И – сестричка невеличка –

Теж ніколи не мовчить!

Не буває слів без них,

Різних звуків голосних!

(Л.Яковенко)

Разом з  промовте голосні звуки

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

 читали книжку і знайшли казку про приголосні звуки. Послухайте її уважно.

Казка про приголосні звуки

Жили-були шість голосних звуків, які вміли гарно співати. Поряд з ними жило ще багато звуків, але вони співати не вміли. Іншим звукам також дуже хотілося співати, та коли вони намагалися це зробити, у них виходило шипіти — «Ш-ш-ш», пихтіти — «П-п-п», свистіти — «С-с-с», бумкати — «Б-б-б» тощо. Коли хтось промовляв ці звуки, повітря не виходило вільно з ротика, а зустрічало перешкоду: то губки стуляться (М, П, Б), то спинка язика підніметься і закриє прохід (К, Г, Х) і т. д.

Ці звуки можуть перешкоду зменшувати, ніби робити маленьку шпаринку, коли їх вимовляти не твердо, а м’яко (не Б, а Б’ і т. д.).

Та найгіршим було те, що ці звуки не могли гратися, як голосні. Наприклад, стануть у пару А та У (всі разом скажемо протяжно: «А-а-а-а-У-у-у-у»), і чуємо, як люди гукають в лісі одне одного. Поміняються місцями У й А (усі разом: «У-у-у-у-А-а-а-а») — чути, як плаче дитинка. Підбіжить І до А (всі разом: «І-і-і-і-А-а-а-а») — це десь неподалік закричав віслюк.

Як же хотілося сусідам голосних звуків теж так гратися! І ось вони попросили голосні звуки погратися з ними. Голосні звуки були добрими. Вони добре поміркували, як можна допомогти своїм сусідам і вирішили: щоб ті теж могли співати і так гратися, їм треба бути при голосних звуках. Сусідні звуки дуже зраділи. Відтоді вони стали називатися приголосними звуками. Тепер приголосні звуки стають у пару з голосними: скажімо, стали у пару А та М (усі разом: «АМ») — і чуємо, як мати годує малечу; а стали разом М з У (всі разом:«МУ-у-у-у») — замукала корова; до А підбігла Х (разом скажемо: «АХ») — і всі почули, як здивувалася людина.

Так голосні звуки допомогли приголосним звукам. [https://dnz45.edu.vn.ua]

Допоможи  розселити слова у їх будиночки за їх першим звуком.

Складіть  з   речення та запишіть їх схеми.

ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛОВА. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО РЕЧЕННЯ

 Розгубилася. Допоможіть їй визначити кількість звуків у слові.

                                         Допоможіть  скласти звукові схеми слів.

Допоможіть  скласти речення за ілюстрацією з казки. Яка це казка?

2. Використані джерела

1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція) // Дошкільне виховання.- 2012.-№7

2. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти / А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – 304 с.

3. Богуш А. М. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи : Навчально-методичний посібник / А.М. Богуш, Н.І. Луцан. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. – 256 с.

4. Богуш А.М. Перші кроки грамоти: перед шкільний вік: навчальний посібник для студ. Вищ. Навч.закл./ А.М.Богуш, Н.В.Маліновська. – К.: Слово, 2013.- 424с

5. Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма/автор. Колектив: наук. Керівник К.Л.Крутій.- Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011.- 188с.

6. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років / наук. Кер. Проекту В.О.Огнев’юк; авт. кол.:Г.В.Бєлєнька, О.Я.Богініч, Н.І.Богданець – Білоскаленко [та ін.]; наук. ред. : Г.В.Бєлєнька, М.А.Машовець; Мін. Осв. і науки України, Київ. Ун-т ім. Б.Грінченка.- К.: Київ. ун-т ім.Б.Грінченка, 2016.-304с

7. Дошкільна лінгводидактика. Теорія і методика навчання рідної мови: Підручник/ А.М. Богуш, Н.В. Гавриш / За ред. Богуш А.М. - К.: ВД «Слово», 2015. – 704 с.

8. Навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку грамоти: навч.-метод. Посіб./ Зрожевська А.Я., Потоцька Т.Ф. – Бердянськ: Ткачук О.В., 2012. – 259 с.

9. Орієнтовно - тематичне планування навчально-виховного процесу з дітьми старшої групи. Навчально-методичний посібник, укладач Кондратьєва Олена Феліксіївна, - Чернівці: 2005.- 176с

10. Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку/ Н.В.Гавриш, Т.В.Панасюк, Т.О.Піроженко, О.С.Рогозянський, О.Ю. Хартман, А.С.Шевчук; за заг. Наук. ред.. Т.О.Піроженко. – К.: Українська академія дитинства, 2017. – 80с

11. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»/ О.І.Білан, Л.М.Возна,     О.Л.Максименко та ін.. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 264с.

12.Розвивальне читання: перспективне планування та конспекти занять за методикою Л.Шелестової/ Валентина Семизорова, Зінаїда Дігтяр та ін..; за заг. ред.. Л.Шелестової. – К.: Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2012

13. Тренуємо пальчики.Робочий зошит з підготовки руки до письма для дітей  5-6 років / Вітушинська Н.І., Пилипів О.Я. – 2-ге вид., випр. й доп. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2016.- 56с

14. http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=366

15.https://pidru4niki.com/86430/pedagogika/spetsialna_metodika_rozvitku_movlennya_logopedichna_robota_z_korektsiyi_porushen_movlennya_u_doshkilnikiv

16.http://63.sadok.zt.ua/movlennyeviy-rozvitok-doshkilnikiv-metodichni-rekomendatsiyi-dlya-pedagogiv-i-batkiv/

17. http://sum.in.ua/s/ghramota - Академічний словник

18. https://dnz45.edu.vn.ua

3. Висновок

        Оволодіння рідною мовою неможливе без засвоєння дитиною грамоти. Це досить складний предмет для дошкільнят. Від того, як дитина буде введена в світ грамоти, залежать її досягнення в школі не лише в навчанні читання та письма, а й у вивченні рідної мови.

       Розроблена система роботи з навчання грамоти дітей старшого дошкільного віку   допомагає ефективно вирішувати завдання освітньої лінії Базового компонента дошкільної освіти «Мовлення дитини», будувати цікавий педагогічний процес та  залучати до цієї роботи батьків, що дозволяє формувати загальний педагогічний простір: вихователь - дитина-батьки та спільними зусиллями добиватися гарних результатів.

        Важливим чинником  є використання  диференційованого підходу, що дає можливість враховувати психологічні особливості, індивідуальні особливості, інтереси, уподобання та рівень знань дітей.

        Запропоновані завдання спрямовані на розвиток фонематичного слуху, розвиток і вдосконалення звукової культури мовлення, розвиток зв’язного мовлення та можуть використовуватися під час  проведення фронтальних, під групових та індивідуальних  занять з дітьми,   які супроводжують знайомі герої з мультфільму.

Виконуючи завдання з підготовки руки дитини до письма, діти досягають гарного розвитку дрібної моторики рук, яка не тільки надає сприятливий вплив на розвиток мови (так як при цьому індуктивно відбувається збудження в центрах мови), але і готує їх до письма. Кисті рук набувають гарну рухливість, гнучкість, зникає скутість рухів, це в подальшому полегшує придбання навичок письма.

Як результат, використання запропонованої системи роботи дає можливість старшого дошкільного віку   оволодіти елементами грамоти, розвиває у дітей впевненість, творчість, фантазію, збагачує  активний словниковий запас, розвиває здатність до організованої самостійної діяльності.